Техніка та енергетика

ЗАХИСТ ОБ’ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ВІД ПОВІТРЯНИХ УДАРІВ ЗАВДЯКИ СУМІСНОМУ ЗАСТОСУВАННЮ РІЗНИХ СИЛ І ЗАСОБІВ

Андрій Федорович Волков, Михайло Михайлович Бречка, Володимир Григорович Стадніченко, Віталій Володимирович Ярощук, Сергій Володимирович Черкашин
Завантажити статтю
Анотація

Актуальність дослідження підкреслюється необхідністю вивчення та розробки ефективних стратегій захисту критично важливих об’єктів інфраструктури держави, в контексті російсько-української війни 2022 року. Метою даного дослідження є оцінка ефективності взаємодії між фізичними та радіоелектронними засобами впливу у контексті захисту об’єктів критичної інфраструктури енергетичного комплексу від атак повітряних ударів. Об’єктом дослідження є система захисту критично важливих об’єктів енергетичного комплексу держави. Дослідницькі методи включали в себе використання системного аналізу, розробку стратегій для визначення оптимальних місць розташування засобів фізичного впливу та використання математичного моделювання. Дослідження в області взаємодії та одночасного використання фізичних та радіоелектронних засобів включало теоретичний аналіз абстрактних об’єктів та їх взаємозв’язків. Ці об’єкти конструювалися для створення ідеалізованого опису та вивчення можливих сценаріїв, а також для визначення оптимальних дій у конкретних ситуаціях. У цьому дослідженні детально розглядалися можливості підвищення ефективності захисту важливих об’єктів енергетичного комплексу від авіаударів за допомогою використання комбінованих стратегій, таких як зенітний вогонь та протипожежний захист. Аналізувалися методи визначення оптимальних місць розташування засобів фізичного впливу, що дозволяли передбачати очікувані результати при їхньому спільному використанні. Розроблено науково-обґрунтовані рекомендації з ефективного інтегрування цих методів, що є новаторським підходом до проблеми. Засоби фізичного впливу включали стрілецьку зброю, яка становила частину озброєння Збройних Сил та інших правоохоронних органів, а також безпілотники-перехоплювачі. Засоби радіоелектронного впливу включали в себе технічні засоби радіочастотної боротьби та електромагнітні гармати. Практичне значення цієї роботи полягає в тому, що вона представляє конкретні стратегії та технологічні рішення для комплексного захисту об’єктів критичної інфраструктури від авіаударів. Це дослідження може служити основою для розробки ефективних політик безпеки та захисту в країнах та регіонах, сприяючи підвищенню загального рівня стійкості та безпеки

Ключові слова

енергетичний комплекс держави, російсько-українська війна, засоби фізичного впливу, радіохвилі, повітряний напад

ЦИТУВАТИ
Volkov, A. , Brechka, M., Stadnichenko, V., Yaroshchuk, V., & Cherkashyn, S. (2023). The protection of critical infrastructure facilities from air strikes due to compatible use of various forces and means. Machinery & Energetics, 14(4), 23-32. https://doi.org/10.31548/machinery/4.2023.23
Використані джерела

[1] Berezutskyi, V., & Berezutska, N. (2022). Analysis of life protection of the population of cities and settlements during the war. Science and Technology Today. Technics Series, 8(8), 51-64. doi: 10.52058/2786-6025-2022-8(8)-51-64.

[2] Böröcz, M. (2021). Critical infrastructure protection policy in the EU. Strategic Impact, 3(80), 46-61. doi: 10.53477/1841-5784-21-15.

[3] Cantelmi, R., Di Gravio, G., & Patriarca, R. (2021). Reviewing qualitative research approaches in the context of critical infrastructure resilience. Environment Systems and Decisions, 41(3), 341-376. doi: 10.1007/s10669-020-09795-8.

[4] Chaika, I.Yu., & Tsokur, Ye.G. (2022). The phenomenon of hybrid genocide in the conditions of the Russian-Ukrainian war of 2014-2022. Political Life, 4, 45-54. doi: 10.31558/2519-2949.2022.4.6.

[5] Chronicle of the war: A full-scale invasion of Ukraine. (2022). Intent. Retrieved from: https://intent.press/publications/politics/2022/hronika-vtorgnennya-rosiya-zatverdila-vvedennya-vijsk-na-shid-ukrayini/.

[6] Daricili, A.B., & Çelik, S. (2022). National Security 2.0: The cyber security of critical infrastructure. PERCEPTIONS: Journal of International Affairs, 26(2), 259-276.

[7] Dementiiuk, H., Basarab, O., Horbachov, K., Yanenko, O., Volkov, A., Tokar, O., & Iasechko, M. (2023a). Development of the principles of protecting critical infrastructure facilities against the destructive impact of cruise missiles with radio-location correlation extreme guiding algorithms based on the application of an electromagnetic screen. Scandinavian Journal of Information Systems, 35(1), 185-193.

[8] Dementiiuk, H., Iasechko, M., Kolesnichenko, S., Polianskyi, K., Basarab, O., Horbachov, K., Yanenko, O., & Zaitsev, I. (2023b). Princes and requirements for the protection of civilian infrastructure from the devastating effects of air attack. Revista De Gestão Social E Ambiental, 17(4), article number e03421. doi: 10.24857/rgsa.v17n4-028.

[9] Dykha, V., & Lukianova, V. (2023). Energy market risks: Essence of definition and characteristics. Modeling the Development of the Economic Systems, 1, 28-36. doi: 10.31891/mdes/2023-7-4.

[10] Hou, P., Pei, Y., Ge, Y., & Zhu, M. (2023). Terminal attitude selection method of missile attack aircraft. Chinese Journal of Aeronautics. doi: 10.1016/j.cja.2023.09.019.

[11] Hurkovskyi, V., Kozak, I., & Dmitruk, S. (2023). Technological and communication challenges of SBU and AFU interaction during armed aggression: Seeking innovative solutions. Scientific Perspectives, 38(8), 112-121. doi: 10.52058/2708-7530-2023-8(38)-112-121.

[12] Ivanets, M., Kutsenko, V., Artikula, A., Shinkarenko, O., & Yachna, I. (2023). Management algorithm for the comprehensive system of testing samples of anti-aircraft missile systems. Testing and Certification, 1(1), 17-24. doi: 10.37701/ts.01.2023.02.

[13] Kasraei, B., Heung, B., Saurette, D.D., Schmidt, M.G., Bulmer, C.E., & Bethel, W. (2021). Quantile regression as a generic approach for estimating uncertainty of digital soil maps produced from machine-learning. Environmental Modelling & Software, 144, article number 105139. doi: 10.1016/j.envsoft.2021.105139.

[14] Kopczewski, M., Grobelny, Z., & Świętochowski, N. (2023). Defense and deterrence as the foundation of the a2/ad system in smart city air defense. Safety & Defense, 9(1), 14-23. doi: 10.37105/sd.198.

[15] Korsunov, S., Volkov, A., Oboronov, M., Oriekhov, S., Gurtovenko, V., & Fedchenko, S. (2021). Transformation of unmanned aviation tasks from its creation to application in modern military conflicts. Science and Technology of the Air Force of Ukraine, 3(44), 66-81. doi: 10.30748/nitps.2021.44.08.

[16] Kumar, A., Yadav, A.S., Gill, S.S., Pervaiz, H., Ni, Q., & Buyya, R. (2022). A secure drone-to-drone communication and software defined drone network-enabled traffic monitoring system. Simulation Modelling Practice and Theory, 120, article number 102621. doi: 10.1016/j.simpat.2022.102621.

[17] Loveček, T., Straková, L., & Kampová, K. (2021). Modeling and simulation as tools to increase the protection of critical infrastructure and the sustainability of the provision of essential needs of citizens. Sustainability, 13(11), article number 5898. doi: 10.3390/su13115898.

[18] Park, S., Kim, H.T., Lee, S., Joo, H., & Kim, H. (2021). Survey on anti-drone systems: Components, designs, and challenges. IEEE Access, 9, 42635-42659. doi: 10.1109/ACCESS.2021.3065926.

[19] Piekarski, M., & Wojtasik, K. (2022). Protection of Polish critical infrastructure (CI) against air threats. Security and Defence Quarterly, 39(3), 76-87. doi: 10.35467/sdq/147676.

[20] Roman, Ł., & Cygańczuk, K. (2022). Legal dimension of the protection of critical infrastructure – Selected aspects. Safety & Fire Technology, 59(1), 166-181.

[21] Sowers, J.L., Weinthal, E., & Zawahri, N. (2017). Targeting environmental infrastructures, international law, and civilians in the new Middle Eastern wars. Security Dialogue, 48(5), 410-430.