Ізольоване використання електромагнітних або теплових розрахунків під час проєктування електричних машин і апаратів є суттєвим джерелом інженерних похибок, оскільки робочі режими формуються взаємопов’язаними польовими й тепловими процесами. Метою дослідження було обґрунтувати та формалізувати підхід до інтеграції автоматизованого проєктування з мультифізичним моделюванням через узгодження електромагнітної та теплової моделей у єдиному параметрично керованому контурі. Методологія ґрунтувалася на нормативно узгоджених режимах, умовах охолодження та температурних межах із двостороннім ітераційним зв’язуванням і просторово узгодженим перенесенням втрат у теплову модель з температурною корекцією властивостей матеріалів. У результаті сформовано спільну параметричну рамку входів, що забезпечує узгоджене трактування навантаження, охолодження, температурної прийнятності та енергетичної результативності. Формалізований двосторонній контур із критеріями збіжності забезпечив відтворювану стабілізацію температурних максимумів і сумарних втрат. Показано, що просторове картування складових втрат зберігає локальні зони перегріву, тоді як їх зведене перенесення згладжує температурне поле. Узгоджене моделювання встановило доменну стратифікацію нагріву: в обмотках близько 130-140°C, у магнітопроводі 105-115°C, у корпусі 85-95°C, у зоні охолодження 60-70°C. Температурні корекції електричних і магнітних параметрів суттєво змінюють розподіл втрат, насамперед через зростання опору провідників. Порівняння чотирьох схем узгодження на 40 сценаріях показало збіжність від 26 з 40 для одностороннього зв’язування до 38 з 40 для інтегрованого розв’язання; двостороння ітераційна схема забезпечила 36 з 40 зі стабілізацією за 4-7 циклів, тоді як покрокове спільне моделювання потребувало 6-12 обмінів. Практична значимість полягає у можливості безпосереднього використання підходу для підвищення точності теплових перевірок, вибору режимів навантаження та оптимізації конструктивних рішень електротехнічних виробів
температурне поле; двосторонній контур; об’ємне джерело; ко-симуляція; теплові джерела; вихрові втрати