Збереження якості зернових матеріалів при післязбиральної доробки і зберігання в значній мірі залежить від правильно реалізованого процесу сушіння. В агропромисловому виробництві в основному використовують затратні конвекційні зерносушарки. Основна доля непродуктивних затрат енергії приходиться на нагрівання сушильного агенту, частина теплоти якого втрачається в оточуюче середовище через робочі поверхні сушарки і з відпрацьованим теплоносієм. Радикальним способом зменшення таких витрат енергії є зменшення кількості сушильного агенту в процесі до величини необхідної для поглинання та видалення вологи із робочого об’єму сушарки і використання принципів адресної «доставки» енергії до висушуємого матеріалу. Останні принципи успішно реалізуються шляхом використання безконтактного підведення енергії електромагнітних полів у вигляді опромінення матеріалу мікрохвильовим або інфрачервоним випромінюванням. В статті розглянуто теоретичні передумови процесів сушіння матеріалу у циклічному режимі з інфрачервоним та нагрівом електромагнітним полем надвисокої частоти. Отримані рівняння зміни в часі параметрів зернового матеріалу при нагріванні з використанням електромагнітного поля надвисокої частоти або інфрачервоним випромінюванням і при вентилюванні зерна не підігрітим повітрям дозволяють розрахувати процес циклічного сушіння. Сформульовано алгоритм загального розрахунку процесу циклічного сушіння дозволяє визначити раціональні режими проведення процесу, які забезпечують мінімізацію витрат енергії.
ІЧ-нагрів, НВЧ-нагрів, вентилювання, сушіння зерна, циклічне сушіння