У статті розглянуто динаміку функціонування у поздовжньо-вертикальній площині однієї причіпної боронувальної ланки (секції), призначеної для обробітку парів. За оцінювальний показник прийнято відхилення цієї динамічної системи від горизонтального положення. Теоретичними дослідженнями установлено, що чим менша значина відстані між рядами зубів боронувальної ланки, тим меншим як за амплітудою, так і часом (тобто фазою) є відхилення ґрунтообробного знаряддя від рівноважного стану. При збільшенні координати виносу точки кріплення повідків борони з 0 до 0,2 м кут її відхилення від горизонтального положення і час виходу до нового рівноважного стану зменшуються практично вдвічі, що є бажаним результатом. Аналітичним шляхом установлено, що за раціональних конструктивних параметрів боронувальної секції значина кута її повороту у поздовжньо-вертикальній площині не перевищуватиме - 3° , а її вихід до нового рівноважного стану становить при цьому не більше 16 с. На агрофонах легкого гранулометричного складу, який характеризується малою значиною коефіцієнту опору вертикального переміщення робочих органів боронувальної ланки у ґрунті, час виходу боронувальної ланки до рівноважного стану суттєво зменшується з 16 до 0,7 с.
пар, боронування, боронувальна секція, кут повороту, стійкість руху