Одним із основних процесів у молочному скотарстві вважається процес доїння корів, у загальних затратах на виробництво молока його частка складає біля 70%. Доїльні установки, які сьогодні використовуються в Україні, суттєво відрізняються одна від одної як за конструкцією, так і за організацією технології доїння. Ні одна машина, яку сьогодні використовують в агропромисловому комплексі не контактує так близько з живим організмом, як доїльний апарат. І тому недоліки конструкції негативно впливають на фізіологічний стан тварини та якість отриманого молока. Технологія виробництва на молочній фермі повинна відповідати сучасним вимогам і забезпечувати рентабельне отримання високоякісного молока з ощадним ставленням до збереження здоров’я тварин. Якість молока залежить від багатьох факторів: кормової бази, умов утримання, санітарного стану та технічних характеристик обладнання. За статистичними даними в нашій країні господарствами різних категорій виробляється молока екстра ґатунку близько 16 %, вищого ґатунку – 35 % та першого ґатунку на рівні 40 %. Важливим є збереження якості молока при машинному доїнні. Існує проблема виведення видоєного молока з молокозбірної камери колектора у верхній молокопровід (для доїльних установок типу «молокопровід»), особливо це стосується процесу машинного доїння високопродуктивних корів, коли має місце несвоєчасне відведення молока із колектора та пульсація потоку в молочному шлангові. За даними досліджень, встановлено, що при доїнні у верхній молокопровід втрати молочного жиру становлять від 0,16 % до 0,3 %. Крім того, збовтування молока в молочних шлангах створює багато піни, вміст жиру в якій досягає 12–15 %. Причиною є недотримання та порушення технології доїння. Це вимагає посилення уваги до технології доїння, оскільки через її порушення, втрати молока можуть становити від 25 % до 30 %, та у результаті неповного видоювання молока із вим’я втрачається до 12 % його жирності.
молокопровід, доїльний апарат, колектор, режим транспортування, молочний шланг, дроселюючий отвір, втрати тиску