Метою дослідження є обґрунтування необхідності зміни подачі свердла при його виході з деталі з урахуванням жорсткості вертикально-свердлильних верстатів, фізико-механічних властивостей матеріалу заготовки, заточення свердел та інше. Об’єктом дослідження є технологічний процес свердління наскрізних отворів на верстатах з механічною подачею. Предметом дослідження є закономірності перебігу процесу свердління наскрізних отворів та вплив на них режимів різання. У роботі наведені теоретичні залежності для призначення подач залежно від діаметрів використовуваних свердел, визначення зони, починаючи з якої необхідно зменшувати подачу, визначення значень осьового зусилля при свердлінні отвору. Отримані теоретичні залежності для визначення значень величин подач верстата в залежності від діаметра свердла з врахуванням різних обмежень, а саме: стійкості і міцності свердел, міцності механізму подач верстата, а також для визначення величини зони випучування, при досягненні свердлом якої необхідно зменшити подачу. Результати: встановлено, що для підвищення експлуатаційної надійності свердел і їх захисту від поломок необхідно на виході інструменту із деталі автоматично зменшувати величину подачі.
подача, отвір, осьове зусилля, свердління